Сто літ вже минає че краще вже менуло як у 1907 році у Муїнці селі Насебіна Лішня була заснована взагалі перша українська читальня Боснії .Це є звичайно велика подія і не тільки для нас Українців котрі залишились жити на Боснійських „горах”, а також і для всіх тих котрі залишили нас і наше село і пішли у білій світ „трбухом за крухом”.
Култуно просвітна Спілка „Червона Калина” з селі Насебіна Лішня взяла собі за обов’язок таку велику справу відзначити сто річчям і село Насеобіну Лішню проголосити історичним селом бо воно було засноване Українцями які 120 років тому ту посилились .
Справу яку наші батьки, діди – прадіди створили у ті часи де було взагалі питання їх фізичного існування, які у тієї часи економічної скрути незважаючи на репресії якими вони буле виставлені вже через їх національне чи політичне чи релігійне переконання все одне так багацько створили для своїх нащадків, думаю нас.
Це був наш святей обов’язок це продовжите і щоб це все приготовили і відзначили цей день достойно як наші пращурі це і заслужили.
Ми збералесь це відкрете на день незалежносте Україне 2007 року. Проект був вже зроблені художником магістром Анною Тимков, але як завжди це буває не могли зібрати достатньо фінансів ,а також мале проблему з _рунтом де збудувате. Так Василь І.Вовк подарував кусок землі більа Української церкви у селі .Степан Білоскурскі екскаватором порівняв землю і навіз каміння. Мені прейшлось обевате пороге різнех фірм ,а і різнех урядовех контор і шукате допомоге. Фінансову допомогу доділело Міністра з питань освіти і культури Республіки Сербської і Мерія міста Прнявор . Окремо мав велику підтримку від Миколи Белескурского ,Владе Мороза і інших членів нашої Спілка окремо бажаю наголосите наших молодих членів як Петро Федчешен, Іванку, Саню, Мирослва, Володю Белескурскех,Оксане ,Романа Рудакевіча , Данила Мінрскі ,Міру Костецькі, Наталя Заставні ,а також дістали велику моральну допомогу начальника УКР Амбасади з Сараєва пана Василя Івашка.
Центральну частину пам’ятника з чорного мармора і на нім розгорнуту книгу з білого зробив Микола Проць з Прнявра. До завершення споруди було запроваджено більш різних фірм.
Ось так 30 Серпня 2008р. приготували все до відкриття. Циримонію відкриття пам’ятника почав хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки з виконанням Молитви за Україну – “Боже, Великий, Єдиний…” Василь Тимків, голова Культурно-просвітньої”Червона калина” в Лішні привітав високо поважних гостей, Посла Ураїни в Хорватії (який заступає й Боснію) Маркіяна Лубківського, Міністра з питань освіти і культури Республіки Сербської Янтіна Касіповіця і його заступника Мирослава Бобрика. Мира міста Прнявор пана Владу Жівковіця. Священиків як українског о. Івана Ліског так і сербського о.Зорана Травара які брали участь у урочистих зборах.
Після привітання гостей голова товариства Василь Тимків зачитав історію „Просвіте” і важливість її існування у Боснії на гуртуванню національної свідомосте. Також зачитав телеграму від голови Євро Конгресу Українців і першого заступника світового конгресу пані Ярославе Хортян .
На запрошення голови товариства Васильа Тимків сино-жовту стрічку символічно перетняли та пам’ятник відкрили два українські письменники цього регіону Балканів, Павло Головчук (Хорватія) та Євген Кулеба (Сербія).
Надзвичайні і о повноважні посол України пан Маркіян Лубківські привітав промову Міністра просвіти та культури Республіки Српской пана Касіповіця на підтримці довершення української церкви у Баня Лука і на підтримці будови Культурно просвітного будинку у селі Лішня. Підтримку розбудові будинку у Лішні також обіцяв мер міста Прнявор пан Владо Жівковіць.
Наймолдчі члене КПСУ „Червона Калина” Микола та Ігор Белескурскі рицитовали вірші , також їіх ровеснеке від українського товариства імені Тараса Шевченка з Прнявор представеле себе і поклали віночки на пам’ятник.
Священик Ліскій освятив пам’ятник і після освячення голова товариства Василь Тимків поділив подяки заслуженим діячам як сприйняли будові і відкриттю такого великого ювілею.
На кінці хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки виконав пісню „Реве та стогне………”
Всі гості буле поклекані під шатро на обід перед тем пан Я.Кулеба і Рроф.Мішковіць одержале сваткову академію.
Василь І.Тимков