Сто літ вже минає че краще  вже  менуло як у 1907 році  у Муїнці селі Насебіна Лішня була заснована  взагалі перша українська читальня  Боснії  .Це є звичайно велика подія і не тільки для нас Українців котрі залишились жити на Боснійських „горах”, а також і для всіх тих котрі залишили нас і наше село і пішли у білій світ  „трбухом за крухом”.
Култуно просвітна Спілка  „Червона Калина”  з селі Насебіна Лішня взяла собі за обов’язок таку велику справу  відзначити сто річчям і село Насеобіну Лішню проголосити історичним селом  бо воно було засноване Українцями які 120 років тому ту посилились .
Справу яку наші батьки, діди – прадіди створили у ті   часи де було взагалі питання їх фізичного існування, які у тієї  часи економічної скрути незважаючи на репресії якими вони буле виставлені вже через їх національне чи політичне чи релігійне переконання  все одне так багацько створили для своїх нащадків, думаю нас.
Це був наш святей обов’язок це продовжите і щоб це все приготовили і відзначили  цей день достойно як наші пращурі це і заслужили.
Ми збералесь  це відкрете  на день  незалежносте Україне 2007 року. Проект був вже зроблені художником магістром Анною Тимков, але як завжди це буває  не могли зібрати достатньо фінансів ,а також мале проблему з _рунтом де збудувате. Так  Василь І.Вовк  подарував кусок землі  більа Української церкви у селі .Степан Білоскурскі  екскаватором порівняв землю і навіз каміння. Мені прейшлось обевате пороге різнех фірм ,а і різнех  урядовех контор і шукате допомоге. Фінансову допомогу доділело Міністра з питань освіти і культури Республіки  Сербської і Мерія міста Прнявор . Окремо мав велику підтримку від Миколи Белескурского ,Владе Мороза  і  інших членів нашої Спілка окремо бажаю наголосите наших молодих членів як Петро Федчешен, Іванку, Саню, Мирослва, Володю  Белескурскех,Оксане ,Романа Рудакевіча , Данила Мінрскі ,Міру Костецькі, Наталя Заставні ,а також дістали велику моральну допомогу  начальника  УКР Амбасади з Сараєва пана Василя Івашка.
Центральну  частину пам’ятника  з чорного мармора  і на нім розгорнуту  книгу з білого зробив Микола Проць з Прнявра. До завершення споруди було запроваджено більш різних фірм.
Ось так 30 Серпня 2008р. приготували все до відкриття. Циримонію відкриття пам’ятника почав хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки з виконанням Молитви за Україну – “Боже, Великий, Єдиний…” Василь Тимків, голова Культурно-просвітньої”Червона калина” в Лішні привітав високо поважних гостей, Посла Ураїни в Хорватії (який заступає й Боснію) Маркіяна Лубківського, Міністра з питань освіти і культури Республіки Сербської Янтіна Касіповіця  і його заступника Мирослава Бобрика. Мира міста Прнявор пана Владу Жівковіця. Священиків як українског о. Івана Ліског так і сербського о.Зорана Травара  які брали участь у  урочистих зборах.
Після привітання гостей голова товариства Василь Тимків зачитав історію „Просвіте” і важливість її існування  у Боснії на гуртуванню національної свідомосте. Також зачитав телеграму   від голови Євро Конгресу Українців і першого заступника світового конгресу пані Ярославе Хортян .
На запрошення голови товариства Васильа  Тимків сино-жовту стрічку символічно перетняли та пам’ятник відкрили два українські письменники цього регіону Балканів, Павло Головчук (Хорватія) та Євген Кулеба (Сербія).
Надзвичайні і о повноважні посол України пан Маркіян Лубківські  привітав промову Міністра просвіти та культури Республіки Српской пана Касіповіця  на підтримці  довершення української церкви у Баня Лука і  на підтримці будови Культурно просвітного будинку у селі Лішня. Підтримку розбудові  будинку у Лішні також обіцяв мер міста Прнявор пан Владо Жівковіць.
Наймолдчі члене  КПСУ  „Червона Калина”  Микола та Ігор Белескурскі  рицитовали  вірші , також їіх ровеснеке  від українського товариства імені Тараса Шевченка з Прнявор представеле себе  і поклали віночки на пам’ятник.
Священик Ліскій освятив пам’ятник і після  освячення  голова товариства Василь Тимків поділив подяки  заслуженим  діячам  як сприйняли  будові і відкриттю  такого великого ювілею.
На кінці хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки виконав  пісню „Реве та стогне………”
Всі  гості  буле поклекані  під шатро  на обід  перед тем  пан Я.Кулеба  і  Рроф.Мішковіць одержале сваткову академію.

 

Василь І.Тимков

„Сто літ вже минає ” чи краще – вже минуло як у 1907 році у Муїнці, село Насебіна Лішня, була засновано першу українську читальню в Боснії. Це, звичайно, велика подія не лише для нас, Українців, котрі залишились жити серед «Боснійських гір», але й для всіх тих, які залишили нас і наше село та й подалися шукати кращої долі по світах, як-то кажуть, „трбухом за крухом”.
Культурно-просвітна Спілка „Червона Калина” з села Насебіна Лішня взяла собі за обов’язок таку велику справу відзначити і село своє проголосити історичним селом, позаяк воно було засноване Українцями, які 120 років тому тут поселились.
Йдеться-бо про справу, яку наші батьки, діди-прадіди зробили у ті часи, коли вони відчайдушно боролися взагалі за їхнє фізичне існування. Подиву і великої пошани гіде те, що у тяжкі часи економічної скрути, незважаючи на репресії, що ним вони були піддані вже через саме їхнє національне, політичне чи релігійне переконання, наші предки так багацько вчинили для своїх нащадків, тобто для нас.
Тим-то це був наш святий обов’язок – продовжити батьківську справу, і відзначили день столітнього ювілею гідно, як наші пращурі це і заслужили.
Ми збирались відкрити пам’ятник на день незалежності України 2007 року. Проект був вже зроблений художником-магістром Анною Тимков, але, як завжди це буває, не могли зібрати достатньо коштів, а також мали мороку з ґрунтом, де збудувати.
Відтак Василь І.Вовк подарував клаптик землі біля сільської Української церкви. Степан Білоскурскі екскаватором порівняв землю і навіз каміння. Мені ж довелося оббивати пороги різних фірм та урядових контор у пошуках допомоги. Врешті фінансову поміч одділило Міністерство з питань освіти і культури Республіки Сербської і Мерія міста Прнявор. Окремо мав велику підтримку від Миколи Білоскурского, Владе Мороза та інших членів нашої Спілки. Особливе хочу виділити наших молодих членів – Петра Федчишина, Іванку, Саню, Мирослава, Володю Білоскурских, Оксану, Романа Рудакевіча, Данила Мінарскі, Міру Костецькі, Наталю Заставні, а також дістали велику моральну допомогу з боку керівника Відділення у Сараєві Посольства України у Хорватії та Боснії і Герцеговині пана Василя Івашка. Також велику підтримку дав нам голова Союзу Національних меншин Республіки Сербської пан Степан Гаврелюк
Центральну частину пам’ятника з чорного мармуру і на нім розгорнуту книгу з білого зробив Микола Проць з Прнявора. До завершення споруди було запроваджено ще кілька спонсорів, яким хочеться скласти особливу подяку.
Ось так 30 серпня 2008 року приготували все до відкриття. Церемонию відкриття пам’ятника почав хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки з виконанням Молитви за Україну – “Боже, Великий, Єдиний…”
Василь Тимків, голова Культурно-просвітньої спільки “Червона калина” привітав високоповажних гостей: Посла Ураїни в Хорватії (який заступає й Боснію) Маркіяна Лубківського, Міністра з питань освіти і культури Республіки Сербської Янтіна Касіповіча і його заступника Мирослава Бобрика, Мера міста Прнявор пана Владу Жівковіча. Священиків як українского о. Івана Ліского, так і сербського о.Зорана Травара, які брали участь у урочистих зборах.
Після привітання гостей голова товариства Василь Тимків розповів про історію „Просвіти” і про важливість її існування у Боснії на гуртуванню національної свідомосте. Також оприлюднив телеграму від голови Євроконгресу Українців і першого заступника світового конгресу пані Ярослави Хортян.
Відтак, на запрошення Василя Тимківа, синьо-жовту стрічку символічно перетяли та пам’ятник відкрили два українські письменники балканського регіону Павло Головчук (Хорватія) та Євген Кулеба (Сербія).
У своєму виступі Маркіян Лубківський привітав промову Міністра просвіти та культури Республіки Сербської пана Касіповіча, який пообіцяв підтримку в довершенні української церкви у Баня Луці і спорудженню Культурно-просвітного будинку у селі Лішня. Підтримку розбудові будинку у Лішні також обіцяв Владо Жівковіч.
Наймолодші члени „Червоної Калини” Микола та Ігор Білоскурскі рецитували вірші, а також їх ровесники від українського товариства імені Тараса Шевченка з Прнявора поклали віночки на пам’ятник.
Священик Ліскій освятив пам’ятник і після освячення Василь Тимків поділив подяки заслуженим діячам, які сприяли встановленню пам’ятника і відзначенню такого великого ювілею.
Наприкінці хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки виконав пісню „Реве та стогне………”
Всі гості більш дві ста які прийшле на відкриття були покликані під шатро на обід, а перед тим пан Я.Кулеба і проф.Мішковіч одержали сваткову академію.
Після святкової академії о.Ліскій освітив стіл і всі разом відсьпіавале многа я літа.

Василь І.Тимков Насебіна Лішня 01.09.2008

У суботу 16 грудня 2006 року вIдбулось засIдання у селI НасеобIна ЛIшня, яке органIзувало  КПС “Червона Калина”, на якому було продовжено розгляд питання об’еднання украiнських громад БоснIi I Герцеговини в едину органIзацIю, яке нас буде представляти як внутрIшньо так I зовнIшньо.

Звичайно, що цей процес вже тягнIться кIлька рокIв його було неможливо до кIнця довести.Причина дуже проста бо завжди е кому це взагалI не вIдповIдае.

Але повернемось до “КРУТО” – цI чорнI сторIнки нашоi БоснIйськоi  недолI напишемо вам IншIм разом.

IнIцIатива була пIднесена  КПТ “Тарас Шевченко” з Баня Лука, де голова цього Товариства п.Василь Пристаж пробував зложите “роге кревI у кропяному мIшку”. Так 19.03.2006 запросив всI дIючI I недIючI об’еднання I органIзацIi  украiнцIв БоснIi на цю нараду до Баня Луки, де був навIть запрошений Надзвичайний уповноваженIй посол Украiни п. ВIктор АндрIйович КIрIк.

Нарада була дуже темпераментна, але слава Богу дIйшли до якоiсь згоди.

Була створена органIзацIйна комIсIя, де був вибранIй  головою п. Микола БелоскурскI , членами п.ГрегорI Овад I др.проф п.Мирослав Бобрек. У наступнIм кроцI, було визначено мIсце зустрIчI Н.ЛIшня I час на протязI 19 до 30 квIтня 2006 приготувати всI документи, якI потрIбнI для реестрацIi такоi органIзацIi. Час переходив I нIчого не ставалось.

IнIцIативою  активних товариств, як I др.проф п.Мирослав Бобрека I голове КПС “Червона Калина” Василя Тимков був органIзований з’iзд на визначення мIсця тIльки  з запIзненням, але нI коле не запIзно, як це гарно закIнчено.

 Так на засIдання прибув голова украiнського посольства БоснIi I  Герцеговини пан Василя Iвашко, пан Василя Присташ голова КПТ “Тарас Шивчинко” з Баня Лука, голова  МолодIжноi органIзацIi “Украiна” Прняавор пан Желько Музека, голова КПТ “Тарас Шевченко” Прняавор панI др. Маруся Стефанюк, голова   КПС “Червона Калина” пан Василь Тимков, КПС “Iван Франко” Хорвачена пан Мирослав Бобрек, ОрганIзацIя УкраiнцIв ГрадIшка др.проф п.Мирослав Бобрека , ОрганIзацIя УкраiнцIв “Козак” Ябланово пан Йван Прихода який вибраний у парламент РС БоснIя Герцеговина.

Так всI Товариства I органIзацIi одноголосно погодились засновати “КРУТО” I голову  вибрали др.проф п.Мирослав Бобрека, заступника др.Мруся Стефанюк I Василя Тимкова за секретаря вибранI пан Степан Гаврилюк.

ЗасIдання було проведено у перемIщенI сIльськоi школи, де навIть було мIсцеве телекомпанIя, яка цей IсторичнIй акт БоснIйських украiнцIв записала, I у цей самий день у новинах представила.

Для села ЛIшня це була велика подIя.

За славу Украiни!

Василь I.Тимков

Вельми шановне панство!

 “сто лIт вже минае” як 1907 року Божого у селI НасебIна ЛIшня була заснована  взагалI перша украiнська читальня  БоснIi  .Це е звичайно велика подIя I не тIльки для нас УкраiнцIв котрI залишились жити на БоснIйських “горах”, а також I для всIх тих котрI залишили нас I наше село I пIшли у бIлIй свIт  “трбухом за крухом”.

Товариство “Червона Калина” взяла собI за обов’язок таку велику справу  вIдзначити сто рIччям I село НасеобIну ЛIшню проголосити Iсторичним селом  бо воно було засноване Украiнцями якI 120 рокIв тому ту посилились .

Справу яку нашI батьки, дIди – прадIди створили у тI   часи де було взагалI питання iх фIзичного Iснування, якI у тIеi  часи економIчноi скрути незважаючи на репресIi якими вони буле виставленI вже через iх нацIональне чи полIтичне чи релIгIйне переконання  все одне так багацько створили для своiх нащадкIв, думаю нас.

Це мае бути наш обов’язок це продовжите I щоб це все приготовили I вIдзначили  цей день достойно як нашI пращурI це I заслужили.

 

Моя просьба – заклик до Вас дорогI спIввIтчизники до вас  всIх шерех УкраiнцIв взяте участь у органIзацIi цIеi оказIi I щиро посприяти у i вIдбутI. ВсI хто мае було якI записи чи фотографIi цих часIв щоб нам  надIслали щоб могли приготувати як мого бIльш  IнформацIi  про подIi котрI ту ставались  у тI часи. 

З великою повагою до вас  дорогI моi УкраiнцI чекаемо вашI вIдгуки .

Василь I. ТIмков

 

Голова КПС “Червона Калина”

78434 НасеобIна ЛIшня  77,

БоснIя I Герцеговина

 

НашI координати

 

тел. факс +387 51 682130

 

Е .МIл cervona-kalena@inecco.net

 

Web.   www.chervona-kalina.com.ua

 

 

СIльська прес служба сила ЛIшня,

при товариствI “Червона Калина”

БIХ – 78434 Н. ЛIшня 77

ЛIшня СIчень 2006

(для приватного вжитку I розваги)

ВIд редакцIi,

ШановнI вIдвIдувачI нашоi “WEB”,на нашI сторIнцI у майбутньому  будете знаходите багато цIкавих новин з нашоi БосьнIi,а також I записи, фотографIi  I. Iн.

Краще скажемо описування житIя наших украiнцIв котрI попри всI важкI часи ще все залишились жити на цех просторах.

Як взяте до уваги що з ЛишнI котра вIд самого початку ii Iснування велику роль зав зала у нашI БоснIйськI IсторIi украiнцIв . Вже з тем що перша Украiнська читальня у нI  була вIдкрита початком 1900 року Божого I багато того .

З нашоi ЛишнI  люди розсIялись майже по цIлому свIтI бо у нас ще тIльки на гробах НАШЕХ дIдIв та прадIдIв можна розпIзнати хто тут жив I залишивсь , а котрI  зостались  правдивим свIдками  тих часIв .

Попробуемо кожного мIсяця хоти з одною сIмйою спIлкуватись тут проживаючих I iх Вам представите I будете бачите що багато вIд Вас знайдете ваших рIдних за котрих може I не знали що вони Iснують, може I не знали як глибоко дерево Вашого роду корIння мае.

Хочу також вас повIдомте всIм котрим пIзнана наша БоснIйська IсторIя I котра пробувана хитро вIд рIзних писарIв, “спецIяльцIв”  ii з фальсифIкувати чи м’якше скажу  обIйти. АвторIв якI  у своiм писаною не дописували,  або обходили всI подIi котрI ту ставались  бо це iм не вIдповIдало  бо iх така думка була I  з тем вам представили це як iм вIдповIдало. КотрI навертали воду  до свого млина I сподIвались що мIлкIше змелють, а  чи змололи так I невIдомо .

Що менI  успIло придбати багато матерIалIв вIд людей котрI вже I старшI вIсIмдесяте I котрI це все до желе, попробуемо це все поставите на папIр бо Iнколи I гIрка правда е солодка.

Будемо радI на ВашI вIдгуки .

ЩедрI привIт Вам усIм дорогI моi УКРАIНЦI I всIх благ з Новим старим Роком, Ваш

Василь I. ТимкIв

 

18.Грудня 2005 Року Божого у сIльськI школI св. Миколай подIлив пакуночки дIтям. Нажаль у селI одягу св. Миколая немале. На все щастя  вже I до нас прибуле КитайцI ,а у них все е. Так що  придбали одяг ДIда Мороза I зIбрали нашого Володю Мороза у ДIда Мороза(Володя Мороз онук Дмитра Мороза якIй багато дбав про украiнство на наших просторах). ВIн  попри подарунки дIлив I по прутик дIтям котрI були нечемнI протягом року.

БIльш сорока  дIточок одержало  подарунки. РадIсть у  дIточок можна важко описати вона була написана на iх облечу .

ОрганIзацIю пакуночкIв перив зало товариство “Червона клена”

НасеобIна ЛIшня котре вже бIльш два роки дIе I працюе на рIзних програмах, спIльно з гуманIтарну органIзацIйною з Баня Лука I за вдяки п.СегIю Равенко якIй тут приiхав з Украiни з родиною I тут у цI органIзацIi працюе..

Пани СергIю велика подяка Вам бо радIсть у очах дIточок  була велика у деяких непослушних було I страху I навIть слIз, али на кIнцю все гарно закIнчилось бо у св. Миколая велике розумIння для всIх дIточок . Просимо пери дат велике СПАСIБО всIм добродIям котрI брали учися у цI справI.

ПIд кIнець Року 2005  вIдбулось засIдання КПС   “Червона калина” Н.Лишня. До теперIшнI секретар Петро ФидчишIн передав обов’язки IванцI БIлIскурськI. На цей спосIб хочемо подякувати Петрове з яго совIсну працю у товариствI, а IванI мIцноi сели це все далI продовжите.

 

 

 

 

 

 

 

 

на Фото передача документIв Iвана I Петро 

З новим роком нове щастя. На дуже гарним мIстI  у нашIм силI  вIдкрито новий склеп. Це може скажете не хто знае яка новина, али чому пишемо бо це вIдкрив наш  земляк  Украiнець Петро Федчешин де йому дав пIдтримку яго батько НIно ,НIно нI це не IталIян йму чогось батьки дали таке Iм’я ,яке  вIд украiнського Миколи приходе….

Магазин дIстав Iм’я “Трговина Нина” як прочитаете у перекладу “ТОРГIВЛЯ НIНАМЕ” ,то не так у нIм можна всього придбати ,НIнIв там так I не продають. Щоб вас Iм’я не збентежувало, Чому магазин назвав “НIНА” I чому замIсть ялинки поставив “бадняак”  напевно то вже яго питайте напряму.

Важне  як вIдвIдаете магазин то можна I по украiнське замовити товари якI бажаете купите I так I з непоганими цIнами .

Побажаемо нашому  спIввIтчизнику гарноi I плIдноi працI. Хай йму щастить. I просимо всIх родичIв Федчешиних  з цIлого свIту привIтати Петра.

От одного  ранку раною зорюю Зоря Букало несла молоко на збIрний пункт де приходе спецIальна транспортна машина I збирае у селенIв молоко. На ii жах заглянула не щоденну картину. КIт вIд Славки Мельник забаг просто попоiсти свIжого горобця якого заглянув на дротI електричноi сIтки, бо у  наше сило I ГоробцI посилились. Одну справу вIн не передбачав що Iнколи у наших електричних сIтках I струм е, от так I закIнчив з життям I не вспIв нI горобця   з’iсте  нI до неба  долIзти..

 

 

 

 

 

 

 

 

Одну справу вIн не передбачав що Iнколи у наших електричних сIтках I струм е 

 

КIлька рокIв тому як наше товариство КПС   “Червона калина” Н.Лишня  почало з працею ,мита була згуртувати вже I так малу громаду  украiнськоi дIя споре котра пIсля всIх повоенних скрутних часIв так I залишилась тут жити на БоснIйських “горах”.

Виявилось слава Богу  що чи риз танцI I дружбу у КАЛЕНI заявилось I щире кохання.

Ось у минувшому роцI мале аж три с любе.

Сенчук Мирослав одруживсь з ЛIндою ПанIць.

Адам Москалюк  з ДIвятени з Iванкою Васелек.

Мирослав Дерех з Iванкою ФIгурик з Харвачене.

Окремо цIкава остання пара бо Iванка Ф.  брала учись як хореограф у товариствI I рахувала “раз два тре, раз два тре раз………………” а Миросько у тIм числI танцював то в низ то догори, побачимо чи так сI I продовжить у iхнIм спIльнIм житIi??

У кожнIм разI хочемо молодятам побажати щасливе шлюбне життя з божим благо словом I щоб народили багато здорових I мудрих дIточок I щоб збIльшили  наше товариство I незабули як добре що “Червона калина   ” е.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“ВIсник” котрий видае  асоцIацIя “СвIт культури” Прняавор  Листопад – Грудень 2005 число 30 на сторIнцI 13 з великою гордIстю написано як асоцIацIя “СвIт культури” Прняавор  разом з о. Петро Овадом дIлили пакунки на св. Миколая котрI буле висланI   рIзними  гуманIтарними  органIзацIями свIту.

На службI БожI 11.12.05 у с.ЛIшнI о.П. Овад наголосив що хто вIд батькIв бажае щоб яго дитя одержало подарунок вIд св. Миколая то мае йму уплатите 5 КМ,  як нI ,то нI.

Великого вIдгуку вIд батькIв так I не було бо всI зрозумIле що цI подарунки був належним подIлите дIтям безкоштовно.

Так що Украiнська АсоцIацIя “СвIт культури” Прняавор  разом з парохом о.Овадом  залишилася сидIти на цех пакунках  котрI не успIли продати.

Слава Богу що велике серце у нашого Оця ,так 01.01.06  Пан Отець особисто привIз пакуночки у наше сило I пIсля  служби Божоi  сам  за взяв роль св. Миколая I почав iх дIлите парафIянам. НевIдомо по якIм календарI цей св. Миколай приiхав у наше сило, али подарунки е подарунки I iх завжди гарно одержувати то I не будемо брати уваги на це.

Нажаль дIточок було дуже мало, бо нIхто I не ждав такого суп рIзу що  наше сило аж два рази вIдвIдае св. Миколай , так наш добродIй дIлив навIть I по два пакуночки щоб позубтесь тягарю.

13 СIчня 2006 року  з нагоди 87- ой  рIчниця проголошення Акта злуки Украiнськоi Народноi РеспублIки I ЗахIдно – Украiнськоi Народноi РеспублIки та з метою консолIдацIi суспIльства, утвердження   громадянськоi  злагоди Президент  Украiни ВIктор А. Ющенко видав Указ про вIдзначення у 2006 роцI  Дня  СоборностI Украiни.

З соi нагоди НадзвичайнI I  Повноважний Посол Украiни в РеспублIцI ХорватIi та БоснIi I Герцеговини  пан ВIктор А. Кирик  23.сIчня 2006 року  запросив всIх керIвникIв украiнських товариствIв  з обох РеспублIк до Загребу .

ВIдгук був великий I при цI нагодI пан посол  вручив чотири грамоти, панI Весна Клаiць, пан Бурда Славко, пан Семенюк Михайло , пан  Славко  Демедюк iх одержали за iх внесок у минувшому роцI  що до розвитку  украiнськоi культури I  розвитку украiнськоi справи.

Пан Павло Головчук  з Леповлян прочитав  кIлька вIршIв котрI сам написав, а        п. Василь ТемкIв з БоснIi  прочитав вIрш  “ВелетнI”(ВIрш у низу) вIд  Олекси  Лавра  з Хорвачан який багато писав про БоснIйських украiнцIв мIж два ми свIтовими вIйнами.

 

Атмосфера у посольствI була дуже лагIдна I думаю що всI мале почуття  якби був з’iзд великоi  сIм’i , а господарI попре  гарну  закуску I украiнським салом  пропонували гостям свIжI вареники з шкварками. А як завжди де украiнцI  разом зIйдутьсь то завжди можна почуте украiнську пIсню.

 

Велика I щира подяка господарям  за  iх труд .

Василь I ТимкIв голова УПС “Червона Калина” Н.ЛIшня

 

пан Семенюк Михайло  З ОДЕАЖАНОЮ ГРАМОТОЮ

 

 

 

 

 

 

 

 

Представники посольства з представниками БоснIйських керIвникIв украiнських товариствIв з лIва на право  п. Степан Гаврилюк, п. Евген Корцаба, п. Василь ТимкIв, п. Василь Престш, п. посол ВIктор Кирик, п. першIй заступник  посла Олександр Левченко, п. професор Мирослав Бобрик